Основні моменти

• Мальтезе - компанійські пухнастики, яким необхідний постійний контакт з господарем.
• Мальтійські болонки розумні, але у навчанні особливої активності не виявляють, тому в процесі дресирування вихованця доведеться трохи попітніти і злегка понервувати.
• Віртуозно підлаштовуються під характер та тип темпераменту свого власника. Щиро віддані одному-єдиному господарю, навіть якщо мешкають у великій родині.
• Вибагливі гурмани. Знаються на делікатесах і при надмірному харчуванні швидко нагулюють жирок.
• Мальтезе - одна з наймодніших порід, забезпечені представники якої одягаються у таких гігантів фешн-індустрії, як "Гуччі", "Версаче" або "Барберрі".
• Болонки комунікабельні, дуже допитливі та люблять гавкати (часто через дрібниці).
• Контактні та миролюбні. Легко знаходять підхід до інших домашніх тварин та дітей.
• Незважаючи на довгу і густу вовну, мальтезе вважається гіпоалергенною породою. Собаки майже не линяють.
• Мальтійські болонки страждають від вимушеної самотності, тому тварина, залишена наодинці з самою собою, здатна на дрібні капості.

Мальтійські болонки- улюблениці французьких монархів, гламурні красуньки, які так і просяться на обкладинку глянсового журналу. Навіть у найсуворіші для собак часи цих білосніжних пушистиків пестили і балували, що не могло не позначитися на їхньому характері. Позбавлені необхідності конкурувати за миску юшки, мальтезе еволюціонували у безтурботних мажорів, яких не лякають ніякі негаразди. Ніколи не сумують, злегка химерні болонки перетворилися на справжніх психотерапевтів, здатних вилікувати навіть депресію. Воно й зрозуміло: знайти ще таку породу, представники якої перебувають у стані легкої ейфорії усі 365 днів на рік, майже неможливо.

Історія мальтійської болонки

Історія походження мальтійських болонок - це суцільні гіпотези та припущення та майже жодного достовірного факту. За словами фахівців, славному роду мальтезе більше двох тисяч років, і в це нескладно повірити, оскільки перші зображення великооких пухнастиків можна зустріти ще на малюнках стародавніх єгиптян. Що ж до назви породи, то тут болонки завдячують географічній помилці.

Спочатку тварин називали мелітами - на честь острова Меледа в Адріатичному морі. Проте цей клаптик суші мав «брата-близнюка» - сьогоднішню Мальту, яка теж мала назву Меледа. Зафіксувати це в ті часи було просто нікому. Пізніше меліт перейменували на мальтійських болонок, так і не звернувши уваги на те, що справжньою батьківщиною тварин була зовсім не Мальта.

Більш рання історія породи теж суперечлива. Через суперечки, як предки меліт досягли адріатичного узбережжя, вчені доходять до абсурду. Деякі фахівці приписують болонкам спорідненість з тер'єром Тибету і подорож Шовковим шляхом з Азії до Європи. Про те, що дві тисячі років тому вищезгаданий маршрут не користувався популярністю, вчені воліють не згадувати. Відносно правдоподібно виглядає версія про швейцарське коріння мальтезе: у давнину жителі швейцарських Альп дійсно розводили шпицеподібних собак, що зовні були схожі на сьогоднішніх болонок. Окремі дослідники намагаються вписати до родоводу меліт пуделів, що мешкали на островах Адріатичного моря, хоча спільного у цих двох порід нічого немає.

Розквіт популярності мальтійських болонок припав на епоху Середньовіччя. Найбільше від гламурних вихованців мліли у Франції та Італії. До берегів Туманного Альбіону мода на мальтезе прийшла лише у XVI ст., а до Америки ще пізніше.

Знамениті власники мальтійських болонок:

• Сьюзан Сарандон,
• Патрісія Каас,
• Елвіс Преслі,
• Барак Обама,
• Елізабет Тейлор,
• Алла Пугачова,
• Сінді Кроуфорд.

Зовнішність мальтезе

Породні характеристики мальтійських болонок закріплені стандартами трьох кінологічних асоціацій. Наприклад, вітчизняні заводчики більше довіряють стандарту Міжнародної кінологічної федерації (FCI). В Англії віддають перевагу характеристикам, затвердженим розплідником Сполученого королівства (КС). У пушистиків, які мешкають по той бік Атлантики, власний стандарт, розроблений Американським клубом Кеннел (AKC).

До уваги: ​​американські мальтезе дуже відрізняються від своїх європейських родичів. Заокеанські болонки менше важать (в ідеалі до 2,7 кг), їхня шерсть значно коротша, а мордочка трохи вужча, ніж допускається стандартом FCI.

Окрему касту складають так звані міні-мальтезе та мальтезе бебі-фейс. У першому випадку це мініатюрні особини вагою від 1,5 до 2,5 кг, які частіше зустрічаються серед «американців». Цуценята бебі-фейс народжуються як у американських, так і у європейських болонок. Їхня відмінна риса - укорочена мордочка, що надає собаці зворушливий, дитячий вигляд. До виставкових заходів такі тварини не допускаються, але серед любителів мальтезе мають підвищений попит саме через «фотогенічність».

Голова

Череп мальтійської болонки яйцеподібної форми, середньої величини (мезоцефалічна градація), з добре розвиненими надбрівними дугами. Задня частина голови плоска, з ледь помітним потиличним пагорбом. Тім’яна зона злегка опукла, лінія чола паралельна лінії морди. Серединна борозенка практично непомітна.

На морду мальтезе припадає 1/2 частини від довжини всієї голови. У міру віддалення від основи морда поступово звужується, а її кінчик округляється. Між чолом і носом є виражений стоп (близько 90°).

Ніс

Ніс прямий, покритий довгою шерстю, що досягає нижньої щелепи. Мочка велика, волога, з добре розкритими ніздрями. У особин, що відповідають стандарту, мочка чорна, не скошена і не виступає поза спинки носа.

Губи

Верхня губа нагадує контурами півкола і злегка нависає над нижньою. Губи мальтезе мають чорне забарвлення та покриті шерстю.

Зуби і щелепи

Щелепи добре розвинені, але не масивні. Прикус повний, ножицеподібний, зуби міцні, білі.

Очі

У чистопородного мальтезе очі великі, округлі та трохи опуклі. Ідеальний відтінок райдужної оболонки - темна охра. Очні повіки із чорним кантом, щільно прилеглі. Погляд живий та відкритий.

Вуха

Висячого типу, що щільно прилягають до морди, у формі трикутника з широкою основою. Постав високий. Вовна на зовнішній стороні вушного полотна густа, досягає плечей. У стані збудження вуха можуть трохи підніматися.

Шия

Приховується під рясною шерстю і тримається майже вертикально. Довжина шиї приблизно дорівнює довжині голови.

Корпус

Глибока грудна клітина з помірно вигнутими ребрами. Холка неявно виражена, поперек рівний, міцний. Пахові зони розташовані досить низько і трохи підтягнуті. Круп у мальтезе широкий, рівний, з легким нахилом у ділянці хвоста.

Кінцівки

Передні ноги у болонки мальтійської рівні. Лопатки рухливі, поставлені під нахилом 60-65°. Плечі довші за лопатки, нахилені під кутом 70°. Лікті щільно притиснуті до корпусу, дивляться прямо. Поворот ліктя назовні або всередину вважається неприпустимим. На тильній стороні передпліч присутні багаті очеси. П'ясти майже вертикальні, міцні. Лапи округлі, рясно опушені, із чорними подушечками. Між склепінчастими, зібраними в грудочку пальцями росте довга шерсть.

Задні лапи прямі. Стегна щільні, рельєфні, трохи нахилені вперед. Гомілки костисті, скакальні суглоби нормальні з кутом 140°. При погляді ззаду уявна лінія, проведена від скакального суглоба до підлоги, має бути вертикальною.

Хвіст

Хвіст мальтійської болонки є логічним продовженням крупу собаки. У спокійному стані граціозно вигнутий і кінчиком торкається спини (іноді стандартом допускається легке відхилення хвоста убік). Хвіст покритий м'якою шерстю, що звисає на один бік корпусу. В ідеалі підвіс хвоста повинен досягати скакальних суглобів і, змішуючись із шерстю на тулубі, утворювати пишний каскад.

Шерсть

Легка, пряма, спадає донизу у вигляді мантії. Підшерстя виражене слабо і майже непомітне. У чистопородних болонок волосся має шовковисту структуру та відрізняється густотою. Нормальна довжина шерстяного покриву мальтезе - від 20 см і більше. Вовна повинна бути гладкою, що обтікає контури тіла. Неприпустима наявність пучків волосся, що стирчать, і так званих очесів. Винятком є ​​задня частина передніх і задніх кінцівок. Тут очеси мають право на існування.

Забарвлення

Стандартне забарвлення мальтійської болонки - біле. Не ідеальний, але допустимий варіант забарвлення - відтінок слонової кістки. Особини, чия шерсть має блідо-помаранчевий тон, вважаються дефектними і у виставкових заходах участі не беруть.

Цікавий факт: на поч. XX ст. більшість кінологічних асоціацій допускала варіативність забарвлень мальтезе. І лише до 1913 року було затверджено єдиний породний стандарт, який визнавав чистопородними лише особин із білою вовною.

Вади і пороки породи

До дефектів зовнішності прийнято відносити все, що не вписується у рамки породного стандарту. Відхилення можуть бути як легкі, на зразок зморшок на голові або вузького крупа, так і серйозні, що впливають на виставкову кар'єру вихованця. Основні вади, що загрожують мальтійській болонці повною дискваліфікацією:

• непропорційна голова;
• депігментована мочка носа;
• вигин спинки носа;
• сильний недокус або перекус;
• очі різного відтінку;
• повіки рожевого кольору;
• крипторхізм (неправильне розташування яєчка);
• короткий хвіст;
• мітки на шерсті.

Приводом для дискваліфікації можуть стати неправильні рухи собаки. Особливо це стосується болонок із ходою пекінеса (інохідь), які не відштовхуються від горизонтальної поверхні, а просто переставляють кінцівки. Здоровий песик повинен пересуватися швидкою риссю. Крок у представників цієї породи короткий і енергійний, тому мальтезе, що поспішає у своїх справах, нагадує м'ячик, що котиться.

Характер мальтійської болонки

Мальтійська болонка - задерикувата і непосидюча, їй просто необхідно залишатися у гущі подій і бути в курсі всіх новин. Вони доброзичливі, але при цьому впевнені у власній винятковості, мальтезе ніколи не конфліктуватимуть із домашніми вихованцями. У собаках інших порід ці енергійні пухнастики бачать якщо не друзів, то як мінімум приятелів для ігор, з якими можна досхочу побігати і побешкетувати. А ось ділитися господарською увагою болонки не мають наміру з жодною живою істотою. Варто власнику мальтезе приголубити іншу тварину, як у його вихованцеві прокидається маленький ревнивець, здатний на будь-яку підлість проти суперника.

Незважаючи на те, що мальтійську болонку прийнято розглядати як сімейну породу, приводити тварину до дому, де є маленькі діти, як мінімум, нерозумно. Вдача, звичайно, у мальтезе миролюбна, але терпіння аж ніяк не безмежне. З незнайомцями стосунки собак досить натягнуті. Будь-яка малознайома людина для мальтезе - потенційний ворог, якого варто заздалегідь і як слід налякати. Зазвичай про прихід небажаного - з погляду собаки - гостя господар дізнається по гучному гавкотинню. Таким чином, болонки показують свою настороженість і підозрілість щодо чужинця.

Білі та пухнасті зовні, мальтезе, на жаль, не завжди залишаються такими всередині. Основною негативною рисою характеру болонок вважається впертість. Якщо собака визнає тренування марним, переконати її буде складно. Ще один темний бік породи - страх самотності. Якщо ви звикли залишати улюбленця одного більше години, приготуйтеся прийняти хаос у своїй квартирі як даність. Опинившись у стресовій ситуації, собака спробує впоратися з фобією по-своєму, тобто буде гризти дроти, дряпати черевики і робити всюди калюжі. В іншому екс-меліти - цілком добродушні та поступливі створіння. Просто вони потребують трохи більшої ласки та уваги, ніж представники інших декоративних порід.

Дресирування та виховання

Не піддавайтеся природній чарівності мальтезе і не нехтуйте вихованням собаки. Болонки, капризам яких постійно потурають, швидко обзаводяться «короною» і починають відверто нахабніти. Навчати білих улюбленців основам етикету краще з перших місяців життя, причому не варто чекати від представників цієї породи великого послуху. Так, мальтезе досить розумні собачки, але дисциплінованість - явно не їхній коник.

Виховують мальтійських болонок методом позитивного заохочення: вихованець повинен розуміти, що наприкінці навчального процесу він обов'язково отримає ласощі. Тиснути на совість собаки в цьому випадку марно. Відсутність смачної премії після закінчення «уроку» розцінюється твариною як обман, тому наступного разу мальтезе просто проігнорує ваш заклик до занять.

Дуже важливо виробити у щеня правильну реакцію на команду «До мене!». Пов'язано це з тим, що під час прогулянок без повідка мальтійські болонки включають «дослідницький режим». Тварина постійно відволікається на зовнішні чинники: зникає у кущах у пошуках джерела незвичайного запаху, заглядає у занедбані споруди тощо. У таких ситуаціях команда «До мене!», вимовлена ​​строгим тоном, що не терпить заперечень, - єдиний спосіб повернути вихованця до реальності.

Важливо: до трьох місяців щенят мальтійської болонки в жодному разі не можна карати. Виняток - вкрай уперті особини, які не реагують на заборони, а також демонстративно та систематично їх порушують.

Захоплюватися серйозним дресируванням мальтезе безглуздо. Це декоративна порода, призначена більше для оздоблення інтер'єру та створення домашнього затишку, ніж для рутинної служби. Єдине, над чим варто попрацювати - це танцювальні та акробатичні номери, які у мальтійських болонок виходять по-справжньому забавними. Але врахуйте, що на розучування одного простенького танцю можуть піти тижні, а то й місяці, тому заздалегідь запасайтеся терпінням і мішком ласощів для стимуляції чотирилапого артиста.

Утримання та догляд

Через свою мініатюрну комплекцію мальтійські болонки навіть у малогабаритних квартирах почуваються вільно та комфортно. Обладнайте собаці затишний куточок з лежанкою подалі від протягів та сонячних променів, і вона буде безмірно щаслива. Цуценята мальтезе мають тендітний кістяк, тому поводитися з ними необхідно якомога дбайливіше. Крім того, невгамовні пухнастики люблять пхати свій ніс у найнесподіваніші місця квартири, через що на них можна випадково наступити. Найкращий спосіб убезпечити малюка від травм у перші місяці життя - огородити місце його проживання невеликим вольєром, де можна розмістити і туалет.

Речі, які будуть потрібні мальтійській болонці:

• лежак або будиночок;
• гребінці для розчісування;
• когтерізка;
• іграшки-пищалки (мальтезе їх люблять);
• повідець з нашийником або шлейка;
• керамічна або металева миска для їжі.

Прогулянки

Щодо прогулянок мальтезе невибагливі та охоче задовольняються не тривалими виходами «у світ». Поки цуценя маленьке, частіше виводьте його туди, де гуляють інші собаки (не бродячі). Так процес соціалізації пройде швидше. Зазвичай після кількох променадів малюк перестає бачити у чотирилапих незнайомцях загрозу та розслабляється.

До речі, знаходження і цуценя, і дорослого собаки на свіжому повітрі варто дозувати: мальтезе не призначені для тривалих піших подорожей і швидко втомлюються.

Середня тривалість прогулянки для дорослої болонки мальтійської - 15-20 хвилин. У морози та міжсезоння вихованців вигулюють в одязі. Тому готуючись до зимових екскурсій, не полінуйтеся походити магазинами, що займаються продажем взуття та одягу для собак.

Гігієна

Мальтезе - порода для перфекціоністів. І хоча серед заводчиків болонки мають славу акуратних і охайних вихованців, їх гламурний вигляд - на 99 % результат роботи господаря. Відповідно, якщо ви не готові вовтузитися з щоденним розчісуванням і регулярно наносити візити до грумера, від покупки мальтійської болонки краще відмовитися.

Мити тварин можна раз на тиждень з використанням шампуню та кондиціонера. Після «бані» шерсть підсушують рушником і феном, потім накручують її на папільйотки з цигаркового паперу. Такі маніпуляції допомагають зберегти волосся від забруднення та сплутування, а також покращують його структуру. Щоб надмірно збуджена тварина не зірвала папільйотки, можна надіти на її задні лапи спеціальні шкарпетки.

Для надання вовни шовковистості заводчики рекомендують використовувати незмивні олії з ветаптеки, які необхідно наносити відразу після миття. Ще один ефективний метод уникнути ковтунів - шовковий комбінезон. Гладка тканина костюма оберігає волосся мальтезе від зминання та сплутування, тим самим спрощуючи процес догляду за вихованцем.

Розчісують болонку щодня. Спочатку волосся розбирають руками, особливу увагу приділяючи животу та пахвам - зонам, де шерсть частіше збивається у ковтуни. Потім «шубку» тварини присипають тальком і проходяться по ній металевим гребінцем з частими зубами. Довгий «чубчик» на голові вихованця краще зібрати в “хвостик” і закріпити резинкою.

Якщо участь у виставках вашому мальтезе не світить, його можна постригти, що заощадить вам чимало часу. Крім того, необхідно регулярно вистригати шерсть між пальцями, а також навколо анального отвору та геніталій собаки.

У мальтійських болонок дуже чутливі очі, які до того ж часто сльозяться, залишаючи на мордочці негарні темні борозенки. Щоб цей процес не еволюціонував, надлишки природного слизу в куточках очей видаляють ватною паличкою. Деякі заводчики рекомендують протирати повіки болонок чайним настоєм або відваром ромашки, але цей метод має й противників, які стверджують, що від таких саморобних лосьйонів дуже мало толку. Крім того, через занадто часте використання трав'яних відварів шерсть навколо очей собаки починає випадати, що може стати приводом для дискваліфікації тварини на виставці.

Догляд за вухами і зубами мальтезе нічим не відрізняється від догляду за будь-яким іншим породистим собакою. Вушні раковини болонок оглядають раз на тиждень, прибираючи забруднення за допомогою лосьйону і ватної палички. Зуби чистять раз на 7-14 днів м'якою щіткою з нанесеною на неї ветеринарною пастою. Якщо у болонки з’являється зубний камінь, зверніться до ветеринара, який вирішить проблему швидко та професійно. Двічі на місяць приділіть увагу кігтям собаки. Оптимальний варіант - видалити надлишок пластини кігтерізом, після чого відшліфувати кіготь.

Годування

Мальтійську болонку можна годувати натуральною їжею, а можна і сушкою. У будь-якому випадку головне - не перегодовувати, якщо не хочете одного разу знайти вдома неповороткий вовняний комочок, який страждає на задишку. Половину натурального раціону собаки має становити м'ясо. Інші 50 % добового меню припадають на крупи (рис, гречка), овочі та фрукти. Раз на тиждень м'ясо можна замінити субпродуктами чи відвареною морською рибкою. Кисломолочні продукти у раціоні мальтезе теж мають бути. Кілька разів на місяць вихованця можна почастувати перепелиним жовтком, змішаним з олією. Ще один різновид корисних ласощів - волоські горіхи з крапелькою натурального меду.

Як годувати: до півроку болонок годують чотири рази на день. У 6 місяців кількість прийомів їжі скорочується до трьох. Собак-річників повністю переводять на дворазове харчування.

Як і більшості інших порід, мальтезе вкрай шкідливі копченості, солодощі, картопля та бобові. У цей же список рекомендується включити гострі сири, соління та капусту.

Сухий корм для мальтійських болонок слід підбирати індивідуально та бажано в компанії ветеринара, оскільки деякі промислові різновиди «сушки» здатні спровокувати у собаки алергію. Зрозуміти, що настав час змінювати раціон, допоможуть очі вихованця, які починають надмірно сльозитися, якщо корм підібраний неправильно.

Як вибрати цуценя

Перше та головне правило при виборі цуценя мальтезе: тварина повинна повністю відповідати породному стандарту. А це означає - ніяких знижок за неправильний прикус, "дрібну" грудну клітину та інші дефекти. Уважно оцініть стан вовни майбутнього вихованця. Оскільки у мальтійських болонок шкіра буває жирного і сухого типів, структура волосся у кожної окремо взятої особини сильно відрізнятиметься.

Найпоширеніша помилка - вибирати найбільш пухнастого цуценя з посліду. Звичайно, виглядають такі тваринки симпатичніше за своїх одноплемінників, але занадто великий обсяг вовни для мальтезе - швидше недолік, ніж перевага. Не варто боятися і цуценят зі злегка хвилястим волоссям. З віком вовна тварини набирає сили і випрямляється. При цьому необхідно відрізняти собак із хвилястою шубкою від по-справжньому кучерявих вихованців. Цуценята мальтійської болонки з вираженими завитками шерсті - це справжнісінький плембрак.